8 березня 1965 року
Дорогий Борисе Миколайовичу!Хотілося би все знати про Вас, Ваше життя і працю. Вряди-годи читаю згадки про Вас та виконання Ваших творів, н.пр. читав про Ваш ювілейний концерт, яким Ви диригували, та про нову, 4-ту, Симфонію. Як дуже хотілось би її мені послухати! Та й самому її виконати- разом з 3-ою Симфонією та фортепіановим концертом! Щодо останнього то неможливо його було виконати - втому часі, коли надійшла партитура - тму, що я міг дістати на весь концерт (себто цілу програму!)тільки одну-однісіньку оркестрову пробу (ще й з оркестрою, з якою я ніколи не диригував) - отже побоявся виконувати Ваш Концерт "на коліні" - на це він надто добрий! Одже - жду чергової нагоди. Романові Ваш концерт дуже довподобі, і скоріше, чи пізніше, він напевно його гратиме. Він - піаніст "великого стилю" - дарма, що йому тільки 22 роки - і грає ліпше за кожним разом! Минулого тижня він вийшов переможцем школи Джульярд, виконуючи Р.Штавса "Бурлеск". Гратиме цей твір 19-го ц.м. з оркестрою Джульярд - найвища честь для студента! У травні він закінчує і в червні їде до Італії, запрошений туди найславетним нім(ецьким) піаністом Вільгельмом Кемпфом, якого вважають найвизначнішим сучасним бетховеністом. Він чув чув Романа, приїхавши до Нью-Йорку.
Там, біля Неаполю Кемпф з кількома молодими піаністами, яких вибирає по цілому світу, напротязі декількох тижнів проходить всі Сонати і Концерти Бетховена. Кожний з тих "щасливців" мусить мати готовими бодай 16 Сонат і всі Концерти. (До речі в Романа величезний репертуар - м.ін. - біля 25-ти концертів з оркестрою.)
Ми з Марією Іван. працюємо професорами Муз. Академії в Філадельфії - 1-2/2 год. (півтори години) їзди автом від нас - вона провадить клас співу, а я - фортепіано та оперовий відділ. Крім того маємо власну муз. школу тут-же, бачте роботи чимало - нема коли й відітхнути свобідно!
З моїх творів в останніх роках найважливіший це "Посланія" ("До живих і мертвих...") до слів Шевченка - симфон.(нична) Кантата в 4-ох частинах (45 хвилин), для вел.[икої] оркестри, міш[аного] хору, сопрановою, баритоновою й віольончельовим сольйо. Я виконував цей твір вже низку разів, в ріжних мітсах, з великим успіхом.
Зараз пишу Фантазію для вольончелі (для мого молодшого сина) на теми цієї Кантати, та два хори - без слів - з камерною оркестрою. Та часу - нема!
Чи Ви маєте т.зв. "Tape recorder" - апарат, на якому знімається на ленти (тасьми), та на якому їх можна грати? Я міг би Вам зробити і прислати копії ріжних виконань Романа сольо та з оркестрою, та згадане "Посланіє". Деяки ленти має брат Марії Ів. Василь, у Харкові - можете їх дістати і від нього.
В 1962-му році вийшла друком моя книжка "Українська музика - історично-критичний огляд", 404 стор.[інок].
Це, думаю, найбільша й найдетальніша досі праця в ділянці історії укр. музики. Найбільший розділ у ній - сучасна доба. На жаль, василь Іван.[ович] ще й досі її не дістав, дарма, що я післав туди книжку вже двічі.
Мій мол.[одший] син, Доріян, 20 років, віольончеліст, теж в Дульярд (туди, до речі, дуже важко попасти!
У липні цього року ми обоє з Мар. Іван. та з Доріяном летимо до Європи - в Римі зустрінемось з романом, після закінчення його побуту у Кемпфа, та тоді всі четверо подорожуватиме - Швейцарія, Франція, Німеччина - відвідувати друзів, то що, десь до кіньця вересня. Роман, мабуть, залишиться в Європі - "пробувати щастя"!
В Нью-Йорку час від часу зустрічаю Володимира Володимировича Грудина*. В Чикаго зустрів Василя Кириловича Шутя* (жахливий композитор)! Інколи переписуюсь з Глібом Миколайовичем Лапшинським (у Німеччині), опуси в нього плодяться, мов кролики - на жаль і подібні до кроликів..!
Сердечно вітайте від нас обох Льва Миколаєвича, Надененка, Белзу, Мар.[ію] Іван.[івну] Литвиненко, Марію Едвардовну Тесеер, режисера Колодуба і др. Коли у Вас буде виступати скрипаль Штерн, поговорить з його піаністом, Закіном - мій друг.
Щиро, сердечно вітаємо Вас і Маргариту Олександровну!
Ваші Марія Сокіл і Антін Рудницький